Європейський інвестиційний банк зацікавлений у підтримці розвитку систем зрошення та виробництва біометану в Україні.
Розвиток систем зрошення та дренажу, реалізація інвестиційних проєктів у сфері меліорації та управління водними ресурсами, виконання Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року стали ключовими темами зустрічі представників Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Європейського інвестиційного банку.
Також сторони обговорили пріоритетні потреби для модернізації меліоративної інфраструктури та розвитку сталого ринку біометану. Це допоможе українському агросектору адаптуватися до кліматичних змін та інтегруватися в ринок ЄС
Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, закцентувала увагу представників банку на необхідності проведення комплексного технічного аудиту та паспортизації меліоративних систем.
«Для напрацювання ефективних рішень необхідно оцінити реальний стан меліоративної інфраструктури, провести інвентаризацію систем та визначити пріоритетні об’єкти для відновлення. Нам необхідно перейти від точкових рішень до системного підходу в управлінні меліорацією та водними ресурсами. Для цього потрібен якісний технічний аудит, паспортизація меліоративних систем та чітке розуміння пріоритетних інвестиційних проєктів», – зазначила Ірина Овчаренко.
Учасники також обговорили необхідність координації дій із міжнародними партнерами, зокрема щодо синхронізації подальших кроків із проєктами, які вже опрацьовуються Світовим банком.
Окремо йшлося про можливість реалізації масштабних проєктів, пов’язаних із басейном Дунаю та водною інфраструктурою південних регіонів України. Серед потенційних ініціатив розглядалося питання розчистки окремих водних об’єктів, які мають стратегічне значення для водозабезпечення Бессарабського регіону.
Мінекономіки вже розробило проєкт наказу щодо паспортизації меліоративних систем та триває підготовка до проведення їх масштабної інвентаризації. Ця робота має стати основою для формування комплексного плану модернізації меліоративної інфраструктури України.
Зі свого боку, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що основним драйвером розвитку ринку біометану має стати експорт до ЄС. Зокрема, українські приватні компанії у 2025 році вперше експортували понад 11,2 млн кубометрів біометану власного виробництва через газотранспортну систему України.
«Україна має значний ресурс для виробництва біометану з агровідходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка, що відповідає європейським вимогам щодо “зеленого” палива. Україна планує завершити 2026 рік із виробництвом близько 150 млн кубометрів біометану, а реалістична ціль до 2030 року – збільшити обсяги до 500 млн кубометрів», – зазначив Тарас Висоцький.
Серед ключових викликів він назвав інтеграцію до європейської системи сертифікації та створення необхідної технічної бази даних.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити координацію роботи та подальше опрацювання пріоритетних напрямів співпраці у сфері меліорації, управління водними ресурсами та розвитку сталої аграрної інфраструктури, а також галузі біометану.
