У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 1 та 3 березня 2023 року було проведено засідання, присвячене п’ятнадцятому Огляду торговельної політики Японії. Члени СОТ мали можливість проаналізувати різні аспекти торговельної політики Японії, дізнатися про зміни торговельного, економічного та інвестиційного режимів, що відбулися з часу проведення попереднього Огляду у 2020 році.
Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Японії та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/438 і WT/TPR/S/438), запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ, а також надані Японією відповіді. Всього Японією було завчасно отримано біля 790 письмових запитань від 34 членів СОТ, а безпосередньо під час засідання в обговоренні взяли участь представники 56 делегацій, у тому числі і від України.
У виступах наголошувалося на важливій ролі Японії у світовій торгівлі, згадувалося швидке відновлення економіки Японії, незважаючи на негативний вплив пандемії COVID-19, порушення глобальних ланцюгів поставок та сучасні виклики, пов’язані з агресивною війною російської федерації проти України, а також наслідки зміни клімату, що призводять до зростаючої кількості природних катастрофічних явищ. Так, у 2021 році було відновлено тенденцію зростання обсягу реального ВВП Японії (на рівні 1,7 відсотка) після значного падіння у двох попередніх роках.
Для багатьох членів СОТ Японія є одним із найбільших торговельних та інвестиційних партнерів, а також основним ринком для експорту та/або імпорту товарів і послуг. У 2019-2020 роках через пандемію COVID-19 обсяги торгівлі Японії суттєво знизилися, проте зросли вже у 2021 році, перевищивши “допандемічний” рівень. У структурі торгівлі товарами продовжують домінувати промислові товари, які становлять понад 85 відсотків експорту та близько 60 відсотків імпорту. Частка сільськогосподарської продукції складає 11-12 відсотків в структурі імпорту та близько 2 відсотки в структурі експорту. Водночас на продукцію видобувної промисловості припадає до 5 відсотків експорту та понад 30 відсотків імпорту, насамперед імпорту нафти. Китай залишається основним напрямом експорту товарів з Японії (його частка у 2021 році становила близько 22 відсотка), друге та третє місця посідають Сполучені Штати Америки (18 відсотків) та Європейський Союз (9,2 відсотка). Китай, ЄС і США є також основними постачальниками імпортних товарів до Японії (їх частки становлять відповідно 24 відсотки, 11,1 відсотка та 10,7 відсотка від загального імпорту).
Ураховуючи глобальні виклики, у період між оглядами фокус торговельної та економічної політики Японії було спрямовано на забезпечення економічної безпеки. Відповідні заходи Японії, що реалізуються для досягнення зазначеної мети, викликали занепокоєння у різних членів СОТ. Зокрема, порушувалися питання щодо механізму та критеріїв визначення Японією критично необхідних товарів, послуг та технологій, а також категорій підприємств, які мають право на отримання субсидій, передбачених законодавством Японії про економічну безпеку.
Учасники засідання позитивно оцінювали: достатньо відкритий інвестиційний режим Японії, з наявністю обмежень лише у декількох секторах; високий рівень передбачуваності тарифного режиму; зусилля, спрямовані на спрощення процедур торгівлі, включаючи заходи із цифровізації та автоматизації митних процедур; активну участь Японії в укладанні регіональних торговельних угод та двостороннє співробітництво; політику у напрямі скорочення викидів вуглецю; приділення уваги розвитку малих та середніх підприємств; швидке відновлення показників експорту та імпорту тощо.
Згадувалося і про активну участь Японії у багатосторонній торговельній системі, включаючи її важливий внесок у досягнення результатів 12-тої Конференції міністрів СОТ, зусилля з реформування СОТ, реалізацію таких спільних ініціатив як електронна комерція, спрощення інвестування, сприяння участі малих і середніх підприємств, внутрішнього регулювання, посилення ролі жінок у міжнародній торгівлі тощо. Відзначалося надання Японією технічної допомоги членам СОТ у різних сферах діяльності цієї міжнародної організації, наприклад, з метою імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі.
Віталося продовження Японією терміну дії схеми надання тарифних преференцій країнам, що розвиваються, та найменш розвиненим країнам – до 31 березня 2031 року.
Водночас занепокоєння учасників викликали наступні питання: вимоги Японії щодо скринінгу прямих іноземних інвестицій, а також наявні обмеження у цій сфері; заходи фіскальної політики, враховуючи проблеми зростання державного боргу у відношенні до ВВП та старіння населення; складність тарифного режиму у зв’язку із застосуванням неадвалорних ставок ввізних мит, високі тарифи на сільськогосподарську продукцію; регулювання діяльності митних брокерів; заходи експортного контролю та підтримки експорту; санітарні та фіто-санітарні заходи; процедури державних закупівель; наявність інших нетарифних бар’єрів у торгівлі.
Після першого дня засідання Японії було направлено додатково понад 110 письмових запитань від різних членів СОТ.
Запитання, направлені Україною, стосувалися заходів, що реалізуються з метою зменшення негативного впливу на економіку Японії проблеми старіння населення, особливостей її податкової системи, регулювання діяльності експортно-кредитних установ, досвіду Японії щодо сприяння розвитку інновацій із залученням університетів, специфіки надання страхових послуг тощо.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час засідання. У виступі було висловлено вдячність Японії за допомогу та всебічну підтримку, що надаються Україні у зв’язку з військовою агресією рф проти України, запровадження жорстких санкцій проти держави-агресора, а також підтверджено готовність до подальшого співробітництва.
Довідково: Японія є важливим торговельним партнером для України. До розпочатої рф війни проти України обсяги торгівлі між Україною та Японією постійно зростали, навіть незважаючи на негативний вплив пандемії COVID-19. Так, у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами збільшився на 28,5 відсотка у порівнянні з 2019 роком – з 1,2 до 1,6 млрд. доларів США. За обсягами двосторонньої торгівлі товарами з Україною у 2021 році Японія посідала 3 місце серед країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону та 22 місце серед країн світу. У 2022 році товарообіг між Україною та Японією зменшився більше, ніж вдвічі, у порівнянні з 2021 роком – до 750,2 млн. доларів США.
З більш детальною інформацією щодо проведення п’ятнадцятого Огляду торговельної політики Японії можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де є доступними для завантаження згадані звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.
